Коротка історія семенівського футболу

У футбол в Семенівці почали грати давно, можливо, навіть, раніше ніж в Англії (жарт). Але по-справжньому – коли в наше село приїхав жити і працювати Цимбалюк Григорій Матвійович, це був фанат в хорошому розумінні, яких і в Україні мало. Було створено команду, регулярно проводились серйозні тренування і результати не забарились.

В 1960 році команда колгоспу ім. Леніна стала чемпіоном Арбузинського району і захищала честь району на обласних змаганнях, де посіла ІІ місце програвши тільки команді м.Вознесенська. За команду тоді грали: воротарі Баєв Анатолій, Фесенко Леонід, польові гравці Донців Анатолій, Сиваш Микола, Мицик Григорій, Литвиненко Микола, Пискун Володимир, Солонуха Петро, Солонуха Василь Семенович, Солонуха Василь Григорович, Скок Георгій, Давиденко Григорій. Далі естафету підтримали Онищенко Віктор, Тополя Микола, Давиденко Євген, Солонуха Георгій, Литвиненко Іван, Солонуха Василь Данилович.

В 1963 році юнацька команда с.Семенівки захищала честь району на обласних змаганнях де зайняла ІІ місце, лише у фіналі програвши юнацькій команді майстрів „Суднобудівельник” (Миколаїв). За команду грали: Солонуха В.Д., Мазаєв А.М., Волинко Станіслав, Бабанський Андрій, Грудка Григорій, Онищенко Микола, Радецький Микола, Микульшин Микола, Хрипун Володимир...

В середині шістдесятих років, коли Семенівка була Первомайського району, наша команда успішно грала і там. Вигравали кубки, турніри.

Починаючи з 1969 року на протязі близько семи сезонів поспіль були чемпіонами району. Тоді грали: Солонуха В., Мазаєв А., Мимченко М., Невертій А., Лень В., Носко О., Ляпало В., Микульшин В., Курченко Л., Курченко М., Житнюк А. ...

І надалі ще на протязі 30 років команда успішно виступала в районних змаганнях: вигравали першість, різноманітні турніри і кубки, успішно виступали в кубку газети „Нове життя”.

В різні роки за команду грали: воротарі Бреславець Володимир, Колєсніков Віктор, Житнюк Віктор, польові гравці Шубин Іван, Курченко Леонід, Іщенко Леонід, Житнюк Анатолій, Гузь Сергій, Вдов Валерій, Казімір В’ячеслав, Соболь Анатолій, Ратушний Микола, Сушко Олег, Носко Олександр, Аркуша Олег, Аркуша Андрій, Мазаєв Анатолій, Рабцун Борис і ще багато, багато...

Я прошу пробачення у тих, кого не назвав, бо це займе дуже багато і паперу, і часу.

В серпні 1997 року ми організували і провели міжнародну зустріч Семенівка – Дубоссари (Придні­стровська Молдавська Республіка). Гра закінчилась з рахунком 2 : 2.

(Міжнародна зустріч Семенівка - Дубоссари. Після гри та обіду.)

В 1997 році започаткували районний турнір пам’яті Леоніда Курченка. Але, на жаль, змогли провести його лише два рази, тому що без серйозної спонсорської допомоги такі заходи проводити на високому рівні дуже важко.

(Турнір пам’яті Л.Курченка. Семенівка - збірна району)

(Турнір пам’яті Л.Курченка. Вручення подарунків його дітям та онуці.)

До кожного державного і релігійного свята ми проводили свята спортивні, основною складо-вою яких завжди є футбол. В цих змаганнях брало участь по 6-7 команд. Це підтвердження того, як люблять футбол у нашому селі.

Традиційними у нас є змагання: „ветерани” – „молодь”, школа – колгосп, Семенівка – Остапівка.

Дуже важливим є те, що наша футбольна команда є найстабільнішою в районі, розпадались одні команди, припиняли своє існування, виникали інші і тільки Семенівка на протязі більше 50-років завжди брала участь в усіх футбольних турнірах, які проводилися в районі.
В останні роки багато роблять для розвитку футболу у нашому селі Казімір В’ячеслав Володимирович і його син Олександр. В’ячеслав Володимирович очолює сільську команду, а Саша багато працює з молоддю.

З кожним роком команда грає все краще. В минулому сезоні зайняли ІІІ місце. Що дуже важливо: наша команда, мабуть, одна в районі, де грають лише наші хлопці (серед призерів – це точно).

Наші успіхи багато в чому залежать від того, що нам дуже пощастило з керівниками, які очолювали колгосп, товариство: Крикуненко Євгеній Опанасович і Чебан Олександр Олександрович. Вони завжди піклувалися про команду, у нас ніколи не було проблем з транспортом, формою, м’ячами, „командировочними”, завжди в належ­ному стані наш стадіон.
Всі ми їм дуже вдячні і віддячували хорошою грою, хорошими результатами.

В.Г.Різун

Віршований додаток до історії футболу. С.Ляпало.

← назад