червень 2015

Вистава народного театру

Щороку наш народний театр зустрічає початок літа прем’єрою нової роботи. До цього заохочує фестиваль «Від Гіпаніса до Борисфена» в Очакові – найбільш значима подія нашого театрального року. Обрана нами п’єса - "Спершу повмирали, а потім повінчались, або Зарчини по смерті" написана в середині ХІХ століття. Стецько Данилович Карпенко, відомий у мистецьких колах як Паливода-Карпенко, чесно написав, що це переклад, не вказавши автора, що, мабуть, для того часу було цілком природньо. Відомо, що п’єсу грали в Петербурзі, а у Грузії вона досі перебуває у діючому репертуарі.

Одним словом, п’єсу обрали, виставу зробили.

Загалом, методика підготовки виглядає так:

1. Показ кількох сцен майбутньої вистави у звітному концерті БК (мав місце 13 квітня). Це перша проба матеріалу «на публіку».

2. Показ уривку до 25 хв. на обласному конкурсі ім. Є.Зарницької у Первомайську (виступили 23 травня). Дозволяє отримати оцінку та поради професійного журі та випробувать «у живу» сценічне рішення. Успішний виступ у цьому конкурсі слугує також перепусткою на фестиваль у Очакові.

3. Прем’єра на рідній сцені – 21 червня. Залишила найкращі враження. У залі – біля 100 чоловік, дружньо налаштованих, уважних. Такої кількості цілком достатньо, щоб відчувати зал. Крім звичайних глядачів, які пройшли по квиткам, були ще спеціально запрошені родичі акторів та гості з райцентру. Нарешті, вистава отримала завершену форму.

4. Виступ на Всеукраїнському фестивалі театрального мистецтва «Від Гіпаніса до Борисфена» – 24 червня.

Було важко. Часу на підготовку, наче, й не зовсім мало – 1 година, але в цей час на авансцені виступали гумористи та йшли анонси завтрашніх вистав. Попередній колектив – великий з декораціям – остаточно залишив сцену, коли ми вже почали грати, тому у кімнату для переодягання, взагалі, не потрапили. До того ж ми так зациклились на технічній підготовці: декорації, світло, звук, що залишили «на базі» програмки… Отак: втомлені, «розсмикані», з думками про світло, праску та інші практичні речі, почали грати цю історію, написану в середині ХІХ століття. Було важко…

Та все ж вистава відбулася і, навіть, отримала 1 місце на фестивалі. Хоч перших місць було й кілька, але все одно… приємно.

Які враження залишилось від цьогорічного фестивалю, крім того, що було важко? Було класно. Вдалося частково побачити вистави Миколаївського «Чердачка» – «Терміново потрібні чорнила» та народного театру ім. П.Телюка з Борислава (Львівська область) «Лікар мимоволі» і повністю: молодіжного театру «Сучасник» (м.Черкаси») – «Велике жабеня», народного аматорського театру з м. Вижниці (Чернівецька область) – «Буна», театру «Студія Простір» з м. Великоолександрівка (Херсонська область). Всі вистави (крім, можливо, Черкас) справили дуже добре враження і, при цьому, жодна з них не отримала Гран-Прі. Звідси можна зробити висновок про високий загальний творчий рівень цьогорічного фестивалю. Дуже цікавим було спілкування з керівниками колективів та членами журі, всі з готовністю вступали в розмову чи продуктивну дискусію. Як написала «вконтакті» Ольга Герасимова (м. Ізмаїл – один з двох дитячих Гран-Прі): «В этом году нам повезло особо: сюда приехали именно те, которые должны были приехать, и получилось необыкновенное ТВОРЧЕСКОЕ ОБЩЕНИЕ на уровне показа работ-спектаклей, а потом обсуждений, да и просто разговоров на тему, " а как у Вас, а Вам понравилось и т.д..."».

Доданий текст вистави – без правок, відразу після оптичного розпізнавання, т.я. в ході роботи ми внесли не тільки орфографічних правки, а й досить багато змін. Так що цей – максимально близький до оригіналу. В мережі також можна знайти дві вистави за даною п’єсою грузинською мовою )). У пошук треба вводити російською «Вначале скончались потом повенчались». Цікаво виглядає!

Текст вистави, програмка

← на головну