Робота з різними групами населення в плані формування позитивного образу клубного закладу

Шановні друзі. Колеги!

Я працюю на посаді директора сільського будинку культури вже 28-й рік. Здається, за цей час уже можна було б чітко зрозуміти: що ж головне у роботі будинку культури і давати поради молодим колегам наліво і направо. А от і ні! Універсальних рецептів немає і не може бути, як немає універсальних ліків від усіх хвороб, як не буде двох однакових клубних заходів, навіть якщо ви приготуєте їх за одним сценарієм.

Я, звичайно, можу в загальних рисах описати, що являє собою наш будинок культури, але чи потрібно це? Якщо потрібно, запитуйте... Але... Ми працюємо в дуже різних умовах і тому конкретний досвід, на жаль, цікавий, але малоефективний для конкретного ж застосування в іншому місці.

Спробую піднятись на вищий щабель узагальнення. Взагалі-то, це мають робити методичні центри, але, здається, в сучасних умовах їм не до цього. Прошу також вибачення у присутніх за надмірно повчальний тон.

Отже, як налагодити роботу в клубі? Не провести цікавий захід, не організувати клуб за інтересами, - як налагодити системну роботу:

• коли регулярно проходять цікаві заходи (і вам не доводиться „тягнути” все на власних плечах)?
• коли мають місце регулярні заняття з у часниками художньої самодіяльності (і вам не доводиться бігати за ними і силою тягнути в клуб)?
• коли „сильні світу цього”, люди, які розпоряджаються матеріальними ресурсами, пропонують вам допомогу (і ви не виглядаєте при цьому жебраком з простягнутою рукою)? „подайте копієчку на розвиток культури.....!”

Бачу найголовнішим завданням для цього: формування позитивного образу клубу.

Де ж він формується цей образ? В головах людей, з якими ви щодня маєте справу. Що ж це за люди?

1. Найширша категорія це глядачі, учасники ваших заходів. Ними можуть стати всі. Можуть, але, як ми з вами добре знаємо, не завжди стають. Як можна зібрати людей? Не знаю... Але знаю, що цьому буде сприяти.

Як мінімум, ваші заходи мають тримати планку на певному рівні. Він необов’язково має бути захмарно високим. Якщо зараз неозброєним оком помітно, що він недостатньо високий, (ну, так сяк), то має явно відчуватися тенденція зростання. З якогось часу зростати буде важко, але опускатись нижче певного рівня – означає, що випрацюєте не там. (не можна гнати відверту халтуру).

Як же спонукати людей відірватись від диванів і прийти подивитись ваші цікаві заходи?

• Людей у залі буде більше, якщо у вас більше самодіяльних артистів. Це зрозуміло. Не всі, але багато хто з батьків, бабусь, дідусів та інших родичів прийдуть подивитись на „свого” артиста.
• Людей у залі буде більше, якщо ви проводите традиційний захід. Це також зрозуміло. У людей виробляється певна звичка відвідувати клубні заклади у певні дні: державні свята, календарні, день села і т.д., звісно, якщо їм сподобались ваші попередні заходи.
• Людей у залі буде більше, якщо у вас у запасі є якась новинка і люди про це знають. Це може бути цілком матеріальна річ: наприклад, клуб відкрився після ремонту :) всім цікаво, або ви придбали нове обладнання і т.д. Або ж це може бути новий ваш артист чи колектив, або форма проведення заходу. Взагалі, у кожній своїй справі шукайте родзинку і гарно підносьте її своїм глядачам – вони будуть тільки вдячні.
• Людей у залі буде більше, якщо ви постараєтесь з рекламою. Тут і афіші, і усна реклама, і оголошення в газеті (газета у нас власна). З деякого часу розміщуємо свою рекламу в Інтернет, але, поки що, не можу сказати, наскільки вона ефективна.

Можна придумати ще кілька способів заохочення глядачів. Всі вони працюють в різні моменти по різному і колись можуть спрацювати зовсім слабенько – ви дивитесь у зал, а там чоловік 70 (для нас це мало), тоді ви говорите собі:

• що і для цих людей все треба провести якнайкраще;
• що наступного разу їх буде більше;
• що ми зараз виступимо так, що ті хто не прийшов, пожалкують;
• що ми проведемо цей захід для власного задоволення і т.д.

Крім того що глядачі – це необхідна складова клубного заходу, це ще й ваші потенційні артисти і ваші потенційні спонсори.

2. Отже друга категорія людей, з якими ви маєте справу – це самодіяльні артисти. Відзначу лише кілька моментів.

• Вони мають отримувати моральне задоволення в першу чергу від репетицій, і, звісно, від концертів.
• Вони повинні відчувати, що їх завжди раді бачити в клубі, але клуб може працювати і без них.
• Вони мають відчувати певний обов’язок перед клубом, але цей обов’язок не повинен давити артиста і, якщо так складуться обставини, він з легким серцем може зайнятись іншими справами.
• З особливою увагою ставтеся до дорослих людей, які до вас приходять. Гасла, що передбачають „в першу чергу дітям!” навіть шкідливі в роботі з самодіяльними артистами. Якщо ви працюєте тільки з дітьми, то це означає, що у вашому селі участь у художній самодіяльності стала ознакою дитинства. А діти прагнуть стати дорослими, а у вас однією з ознак дорослого життя є НЕ участь у художній самодіяльності. Коли у вас є дорослі артисти, то й з дітьми проблем буде значно менше.
• Виконавська майстерність самодіяльного артиста, за рідкісним винятком, ніколи не сягне рівня артиста професійного. І не треба робити з цього великої проблеми. Успіх сценічного номера залежить і від техніки артиста, і від рівня сприйняття його залом, а тут для самодіяльного артиста все складається краще, ніж для професіонала. Чесно кажучи, на своїх концертах ми не стільки так би мовити, „творимо мистецтво”, скільки даємо можливість глядачам помилуватись нашими артистами, певною мірою „похваляємось”: - Гляньте, які вони у нас!
• Необхідно працювати з батьками маленьких дітей і не тільки у формі „здавайте гроші на бантики”. В наймолодшій групі естрадної студії „Буратіно” виник батьківський комітет, який надає велику допомогу в організації занять та виступів цього колективу. Вони самі питають, що їм потрібно, крім того призначають чергових, які водять дітей з дитячого садка і, крім того, з величезною насолодою відвідують репетиції. Треба тільки чітко позначити рамки їхньої поведінки, бо ж надмірна активність таких глядачів може заважати репетиції.

3. Як будувати свої стосунки з владою та грошовитими людьми? Ця категорія відносно малочислена і потребує „тонкого індивідуального підходу”. Все ж спробую висловити кілька загальних міркувань:

• Демонструйте їм суспільну корисність своєї установи, а не грузіть своїми проблемами, яких у них і так вистачає.
• Не просіть кошти, а давайте можливість посприяти добрій справі.
• Запрошуйте на свої заходи і вже старайтесь, щоб їм не було соромно і за вас, і за свою допомогу.
• Добре якщо у них є діти чи онуки – учасники художньої самодіяльності.
• Добре якщо вони самі, хоч у минулому, були артистами і зберегли про те добру пам’ять. (Кожен ваш маленький артист може стати великим начальником).
• По можливості стосунки зі спонсорами оформляйте офіційно. Ми, наприклад, щороку укладаємо договір з ЗАТ „Оберіг”. Хоч у цьому договорі і записано, що виконання його умов не обов’язкове, але він все ж таки дає можливість спокійніше планувати роботу на рік. Така практика існує вже 8 років і за цей час не було жодного порушення договору.
• Заробляйте власні кошти від платних послуг. Тоді спонсору треба буде не фінансувати якусь справу повністю, а додати свої кошти до ваших, що психологічно легше.
• Коли вас особисто хочуть віддячити за виконану роботу, спробуйте, щоб це була подяка вашому клубу. Дуже приємно після концерту відчувати 40 грн. у кишені, але більш корисно для справи отримати кілька сотень на рахунок. Це останнє – „на рахунок” – має стати правилом, а те перше – „у кишеню” – приємним виключенням. Хоча, якщо вдасться сумістити одне і друге, то будь-ласка. Але кожен захід, який ви проводите поза власним планом роботи, на прохання можновладця чи підприємця, має робити ваш заклад багатшим у буквальному розумінні цього слова.
• Коли вас просять зробити щось, що виходить за рамки клубної роботи – дивіться на обставини. Все таки влада має відчувати, що ви там не мух ловите, що у вас є щоденна копітка робота. Інколи, можна щось зробити саме задля розвитку почуття ділового партнерства з владою. Намагайтесь також, настільки це можливо, не втягуватись у різні політичні кампанії. Поїхати кудись з концертом іноді можна, але хай агітують штатні агітатори. А ви подивитесь світ, порадуєте людей і заробите певні кошти.

Оце лише частинка нашого щоденного клубного життя, яка передбачає формування позитивного образу вашого закладу в очах різних груп людей.

М.Давиденко
директор сільського будинку культури

← назад