- = червень 2013 року = -

Комедія на ІІ дії "Жарти над Бугом" вдома та в Очакові

20 червня глядачі зібралися у БК на прем’єру нової вистави народного театру „Жарти над Бугом”. Вона побудована так, наче б то наші жителі, очікуючи острівську череду, починають розігрувати українські класичні водевілі. Перший з них „Жартівниця”, вже показували на звітному концерті та на огляді в Первомайську, а другий, „Хто сміється – тому не минеться”, грався вперше. Точніше, гралася його нова постановка, бо сам водевіль семенівські артисти за останні півстоліття брали в роботу кілька разів. Того вечора продали 127 квитків і ще 18 чоловік прийшли за запрошеннями.

Цією прем’єрою завершився тривалий процес підготовки вистави.

Безпосередньо за нею – Всеукраїнський фестиваль театрального мистецтва „Від Гіпаніса до Борисфена” – вершина нашого театрального року, головна подія для театру: і свято, і навчання, і робота над помилками.

В Очаків від’їхали зранку 22-го з тим, щоб увечері зіграти свою виставу. Зазвичай брали мікроавтобус у господарстві, але в даний час він був несправний і виручила Курченко Є.В., тим більше, що маршрут для неї знайомий. Всі у „буса” не помістилися, тому О.Аркуша поїхав власним авто, що він робить майже кожного разу. Він же потягнув причепа з нашими пожитками. У авто також посадили В.Комишника, щоб він міг виспатись після нічної зміни на пекарні.

Доїхали без особливих пригод, по дорозі запасаючись продуктами на три дні. Поселилися у приватному секторі по 40 грн. за добу. Відпочили, скупалися – та й до справи. Вистава пройшла, може, й не найвищому рівні, але цілком пристойно і глядачі, явно, не нудилися. Потім спеціально попрохали членів журі детально пройтись по всім недолікам і отримали те, що хотіли – тривалу небайдужу розмову. Намагалися все запам’ятати, бо ж кожне слово, сказане нам, було „на вагу золота”.

Загалом, своїм виступом залишилися задоволені, а попереду були ще два дні моря, сонця і вистав з різних куточків України. Звичайно, хотілося побачити більше. Люто жалкуємо, що не побачили колективи з Прилук, Заставни та Полтави – пам’ятаємо їхні минулі вистави.

Ми їхали на фестиваль як „почесні гості” після минулорічного Гран-Прі і мали виступати поза конкурсом. Проте журі по ходу фестивалю змінило свою думку і ми повернулися додому з дипломом „За 1 місце”, вазою та декоративною тарілочкою. Та справа ж не в нагородах...

Програмка вистави

← на головну